▼

неділя, 5 січня 2020 р.

Агітбригада


Доброго дня, шановні друзі!
Вас вітає агітбригада ТинненськоЇ ЗОШ І-ІІІ ступенів «Нове покоління»
Наш девіз –  “Ми не успадковуємо землю у предків, а беремо її в борг у нащадків”. 

               
Наша емблема – це символ людської доброти, турботливих і теплих рук, щодо природного багатства рідної землі.

Ми молоді, веселі та кмітливі, завзяті, радісні і жартівливі,
Ми сповнені енергії і сил
Ми вірні України діти
Щодня ми пізнаєм життя 
І розкриваєм всесвіту закони.
Ми дивимося у світле майбуття
І будь-які долаєм перепони
Ми мрієм ствердитись, як особистість,
Щоб у житті усього досягти.
Але запам’ятайте, що майбутнє планети
В своїх руках тримаєм лише ми і ви!

Історія про памятник

 І наше сьогоднішнє завдання довести актуальність проблем стану грунтів.

грунти – це шкіра планети

грунти – це память життя

грунти -  це мінеральні ресурси

грунти – це одяг, взуття

грунти – це рекреаційні зони

 грунти – це будівництво житла

грунти  нам усім відомі

грунти використовуємо і ти і я.

На жаль, в Україні один з найвищих  показників розораності грунтів у світі.
Виникає втрата його родючості , викликана погіршенням його властивостей – деградація.
дуже швидкими темпами деградують грунти в усьому світі.
Сучасна людина здатна зруйнувати грунт за один-два роки, а для утворення його потрібно 100 років.
 Найбільшої шкоди завдає водна та вітрова ерозія, але ж ми можемо вести боротьбу з ярами, насаджуючи на схилах дерева.
Ми давно вступили в еру машинного землеробства.
І тепер з тривогою дивимося на плоди, створені руками людини.
Відбувся своєрідний перекіс, коли застосування техніки не підвищує родючості грунту, а навпаки, знижує її, адже важкі трактори ущільнюють грунти.
Урожаї на переущільнених грунтах знижуються.
Для збільшення родючості грунтів застосовують мінеральні добрива, але при їх надмірному використанні в грунті виникають осередки з підвищеною концентрацією солей,що знижує врожаї.
Також під захоронення твердих побутових відходів відводяться тисячі гектарів земель.
Внаслідок аварії на ЧАЕС через радіаційне лихо ми мусимо звикнути до думки, що ці землі втрачено для нас навічно.
Особливо небезпечним є забруднення грунтів важкими металами через автотранспорт та відходи гірничовидобувної та інших галузей промисловості.Важкі метали повертаються в організм людини з овочами, фруктами та м’ясом.
У результаті господарської діяльності людини виникають порушення земель,іноді повністю знищується природний ландшафт. Найчастіше це відбувається в районах видобутку корисних копалин,  а в нашій місцевості там, де видобувають сонячний камінь – бурштин.
Напевно нам треба уважніше придивитися до того, що в нас під ногами.
Це тільки штрихи про життя грунтів, їхню важливість.
На жаль, Земля не продала нам своє створіння і не надала нам докладної інструкції щодо користування нею, тож треба самим навчитися все робити з розумом, щоб і ми були ситі і здорові, і грунти відновлювали себе.
Час усім без вийнятку зацікавитися отим не дуже естетичним, пилючим, чи розкислим, чи затверділим, що в нас під ногами, - воно нас годує.
Пісня на мотив червоної рути
Признаймося вам ми живемо в тім краї,
Де калина цвіте, красень мак розцвітає,
Де живе тихо звір, та ще водиться птиця
Не любити цей край аж ніяк не годиться!
Ти цього часу не втрачай вечорами
Знай, багато ще справ є у нас
Значить ти + товариш
Ти + друг, ти + клас .
                                                                                                                                    

Природа і Україна – нероздільні. Проявляючи милосердя до природи, ми проявляємо турботу про людство. Ми звертаємося до вашого розуму і патріотизму, сподіваємося, що наш заклик знайде відгук у ваших серцях.
Всі екологічні проблеми змушують нас замислитись «А де ж вихід з кризи?»
І можливо нам його підкаже давня легенда:
Колись давно жив дуже розумний але пихатий пан. Весь день його складався із примірок багатого вбрання та розмов про власний розум.


Так йшли дні за днями, роки за роками.
Аж поки…

Учасник (дівчинка)
Ваша високосте!
А чи знаєте Ви, що неподалік од нашого кордону з’явився ченець, розумніший за всіх на світі?
(пан розлюченим голосом…)
- хто може називати якогось там ченця найрозумнішим у всьому світі!?
Запросіть того ченця до мене в палац.

(пан сам собі в голос)
- я обдурю того нещасного, візьму в руки метелика, сховаю його за спиною і запитаю, що в мене в руках – живе чи мертве? І якщо ченець скаже, що живе – я роздушу метелика, а якщо мертве – я випущу його.
(через деякий час заходить мудрець… пан зло питається…)
- скажи мені, що я тримаю в руках – живе чи мертве?
Мудрець усміхнувся і відповів:
- Все в твоїх руках.


Отож, вже сьогодні у власних руках ти тримаєш майбутнє планети. І лише ти відповідальний за це.
Від тебе, від твоїх практичних рішень залежить яким буде майбутнє Землі і людства.

Пісня Т. Повалій.

Гарна, велика країна моя,
В ній і озера, річки і моря,
Гори високі, степи і ліси.
Скільки багатства і скільки краси.
Батьківщини рідної сади
Нахилились цвітом до води
Кожна гілка – в сонці, у теплі,
Щедро пахне соками землі.
Батьківщини рідної гаї
Кличуть мене в затінки свої
Зупинись і слухай солов’я
І відчуй, що це – земля твоя.

--------------------------------------------------------------------------------------------------

Людство прагне всесвіт осягнути
І себе у ньому зрозуміть
А тривожне - Бути чи не бути?
Страсно над планетою висить
На землі, у домі вселюдському,
Протиріч і негараздів тьма.
Будьмо, люди, обережні в ньому,
Іншого житла у нас нема.
                                                          
Земля батьків, укрита чорним пилом,
Це чорний біль, це горе нас усіх.
Скорить хотіло, але не скорило,
Убить хотіло, та не вбити їх.
Отих людей, що ними пережиті
Усякі біди і страхіття всі
Це діти і онуки їхні будуть жити
На цій згорьованій, але своїй землі.


Можливо, коли всі люди почнуть думати над майбутнім і відповідати за свої дії і дії один одного, подарують природі, землі, іншим людям частину себе і свого серця і своєї любові – планета безсумнівно розквітне.

З любові взяв початок світ
Існує він мільйони літ
Чому ж навколо війни нові?
І бійки, і розливи крові?
А винні ми – байдужі люди,
За те, що є, за те, що буде.
Забули Божий заповіт,
Занапастили цілий світ.
І стогне зранена Земля,
І помирає немовля.
За що ж йому в цей день вмирати?
Стоїть в печалі Божа Мати,
І плаче матінка Земля
Її біда – чиясь вина.

Врятуймо Землю! Якщо кожен із вас врятує маленьку Батьківщину – свій рідний край – то через десятки, а може і сотні років, він озветься в серцях вдячним дзвоном.

Ми хочемо звернутися і до нової влади, до мера міста та села.

Ми молоде покоління, чисті душею і помислами, хочемо купатися у чистих річках, дивитися у чисте небо, пити чисту воду та їсти чисті продукти. Ми не хочемо хворіти.

Донесіть до відома високих чинів у Верховній Раді, що екологія – це наша спільна проблема і в битві з природою переможців немає.

А це наші дарунки. Ми хочемо їх вручити членам журі.

Передайте, будь ласка, нашим мужам високим ось це перо. Нехай тільки мудрі накази ним підписують.
А шишку, щоб коли будуть наші права відстоювати, то щоб менше шишок падало їм на голови.
А цей горіх – нехай вони будуть міцними в своїх переконаннях.
Вручаємо вам насіння квітів. Нехай чиновники зроблять життя наше квітучим і пахучим.
А завершити наш виступ ми хочемо молитвою

Помолись зі мною, сину
Попроси в Ісуса й ти
За народ, за Україну
І за край наш золотий.
Так для щастя мало треба
щоб дивилися услід
Чисті води, синє море
Й повний колос до землі,


   



о

Немає коментарів:

Дописати коментар